Матриця думок
2 тижні тому ми обережно запустили комунікативну частину проекту #dodomu, що може стати інноваційною частиною вирішення проблеми масового ПТСР. Одночасно зі створенням модуля діагностики, координацією роботи моушн-дизайнера та sound artist пробуємо писати та дивимося на відгук. Запитуємо в личку і слухаємо. Беремо участь у семінарах, лекціях на тему ПТСР. Моніторимо ФБ. Знаходимо полярності, щоб структурувати інформацію.
Думаю, побачена нами матриця годиться не лише для складної теми ПТСР, а й для більшості тем взагалі – податкова реформа, Гетманцев, виїзд чоловіків за кордон, гроші на відновлення України тощо.
Висловлені думки вміщуються в матрицю між полюсами: «Погляд із своєї реальності» – «Погляд системний» «Висловлююсь як людина» – «Висловлююсь як фахівець» Більшість людей сформованої думки немає, що нормально.
Відповідно, виходять чотири квадранти.
«Люди із своєї реальності» пишуть про власні почуття, переживання, осмислення нового та минулого (2014 рік) досвіду, про те, як вони справляються, як не справляються. Відкрито звертаються за допомогою та підтримкою. Ставлення до проблеми ПТСР – від заперечення до визнання майбутнього масштабу проблеми.
Фахівці «із своєї реальності». Досить багато голосів, що наголошують на своєму експертному статусі, оцінюють рівень професіоналізму інших. Проблему бачать, але обрій короткий і обмежений власною практикою та оцінкою, ресурсом на осмислення.
Люди із системним поглядом. Задають питання, намагаючись зрозуміти масштаб і глибину проблеми, якою б вона не виявилася. Цікавляться наперед «як реагувати, що робити, як запобігти».
Фахівці із системним поглядом. Таких чимало, просто вони не дуже помітні. Масштаб проблеми усвідомлюють добре. Вже надають допомогу, створюють рішення: організовують навчання ITC Trauma_UA, структурують інформацію, створюють проекти та розподілені команди. Наприклад, у телеграм-групі «Психологічна допомога українцям під час війни» зараз 31 000 учасників. Створюють «низові» проекти, випереджаючи рішення на рівні уряду. Загальна думка фахівців – психіка людини після травматичного досвіду потребує дбайливого і системного відношення.
На жаль, ми не побачили полюси «традиційні способи» – «інновації». Основне заперечення – «винаходити велосипед, коли все горить, неадекватно ситуації». І є побоювання нашкодити новими, неперевіреними методами. Терапевти вже перевантажені власними проблемами, пацієнтами та обсягом необхідних знань, який треба засвоїти чи освіжити у пам'яті.
Заперечимо про «велосипед».
По-перше, ще не горить – поки що тільки підгорає. ОСР (гострий стресовий розлад) ще не перейшов у ПТСР у більшості випадків, і, на жаль, процес травматизації триває.
Проблема буде наростати і наявні протоколи (так, БЕЗУМОВНО, добре що вони є) працюють надто повільно, не дуже ефективно (це теж правда), тому що травма може розгортатися широким набором симптомів, які далеко не завжди розпізнаються протоколами.
Проблема ПТСР сформульована, є напрацювання. Але остаточно не вирішена ніде у світі. Дослідження і пошук продовжуються. Кращі практики описуються і стають протоколами, але слід визнати, що у переважній більшості випадків повного зцілення немає; при позитивному результаті відбувається адаптація. Вже зараз зрозуміло, що Україна матиме значне співвідношення людей з ПТСР до загальної кількості населення, оскільки війна відбувається на великій території, і в зоні боїв кількість громадян, які постраждали, більша, ніж військових.
Це як завдання сталого розвитку: проблема зрозуміла, і умови завдання чіткі, але причина виникнення проблеми така потужна, що сума рішень лише пом'якшує проблему, але не вирішує її.
Коли ми розпочали комунікації, нам написали зі Штатів про те, що є інститут, який займається проблемою ПТСР, працює з біженцями, і вони готові допомагати. Ми, у свою чергу, готові співпрацювати.
Передбачимо типові звинувачення на свою адресу, одразу відповімо.
Ні, ми не заробляємо на темі. Гроші потрібні, щоб не дуже багато втратити, тому що ми вкладаємо свої. Проект краудфандингу вирішує насамперед комунікативні завдання; фінансові – в другу чергу.
Ні, ми не піаримось. ПТСР, травма – найневдячніша тема для PR. Це такий тонкий лід, що ми на порядок більше ризикуємо втратити соціальний капітал, аніж його придбати. Нам було б набагато простіше писати про Судьбоаналіз або профорієнтацію. Займаємося ми цією темою, тому що вже маємо частину рішення «по той бік складности». Зараз це модуль онлайн-діагностики та формула, яку отримаємо в ході проекту. У роботі – лікувальні аудіовізуальні композиції. І нам безумовно цікаво створити таке рішення – просте та доступне для великої кількості користувачів. Що не виключає інших системних підходів.
Так, в нас може не вийти. Краще шкодувати про те, що зроблене, ніж про те, що не зроблене. Здається, усі давно з цим згодні.
Що потрібно зараз, яка допомога? 1. Ми ось-ось почнемо онлайн тестування. Методики три, дві з них рекомендовані фахівцями з ПТСР, а третя просто маловідома, але також валідна та наукова. Якщо хтось із терапевтів хоче приєднатися зі своїми пацієнтами та навчитися – пишіть, сформуємо групу, навчимо. В основному тестуватимуть наші фахівці. 2. Нам потрібні люди, які бажають зрозуміти, як змінюється їхній стан – тестування потрібно буде пройти три рази з різницею приблизно на місяць-два. Діагнозів ми ставити не будемо, але розповімо про актуальний стан і динаміку в часі. 3. Підтримка на сторінці проекту Biggggidea. Донейшн допомагають проекту не тільки фінансово, а й комунікативно. Ми зрозуміємо, чи є визнання проблеми та інтерес до її вирішення. Маємо ще близько 30 днів. 4. Лайк, Шейр, підтримка в коментарях. Дуже потрібно.