HOMO LUDENS. Що ми можемо змінити для себе прямо зараз?

Кілька місяців я спілкувалася і читала аналітику, щоб скоригувати карту реальності перед прийняттям власних рішень на найближчий рік-два. Ризикну поділитися висновками з тими, кому цікаво почитати та обговорити.

Головний висновок такий: «все спочатку». Бізнес і самозайняті, і навіть ГО перебувають у ролі та ситуації, схожій на стартап. Та що там бізнес. Глобальне співтовариство постало перед викликом замін самих опор безпеки — від економічних до екзистенційних. Це небезпечний та довгий процес, на десятиліття. Він відбуватиметься тлом в економіці, політиці, технологіях, філософії, культурі. Не враховувати його означає не розуміти джерело трендів. Бачити тіні, але не здогадуватись про шлях сонця.

Міграція та зміна пріоритетів (від політичних до споживчих) змінила географію та обсяги ринків. Усіх — від софту до перукарських послуг. Неочевидні ринки — на кшталт ринку найманих співробітників та ринку вакансій, ринку грошей — також змінилися в більшості галузей. Гроші девальвують і дорожчають одночасно — з одного боку інфляція та зростання облікових ставок, а з іншого боку відносно безпечно інвестувати нема в що, крім «архетипічних» землі та золота. Висновок: ринки треба заново досліджувати та приймати нові управлінські рішення щодо бізнес-моделей та маркетинг-міксу.

Міграція та зміна психологічного стану людей трансформувала команди. В знайомих нам людях і нас загострилися раніше згладжені риси характеру — ми стали іншими. Хтось звільнився, на його місце прийшли незнайомці. Хтось через стреси регресував до стану підлітка, а хтось «справляється» через надконтроль. Відповідно, всередині команд іде неабиякий переділ неформальної влади, змінюється структура мотивації та неписані правила. Висновок: треба знову знайомитися навіть зі знайомими людьми.

Внутрішній ринок скоротився, і всі, хто міг — активно досліджують і освоюють «закордон». Косметологи, стоматологи, виробники вікон, девелопери. Це означає, що увага та гроші теж йдуть за кордон. Нам теж треба розподіляти та забезпечувати свої ресурси та доходи за різними кошиками та джерелами. В Україні сталий потік грошей зараз йде лише від МФО, тож тим, хто раніше грантами не цікавився, варто про них подумати.

Бізнес-моделі коригують або коригуватимуть усі, хто хоче хоча б не втратити. Бізнес-модель — це як мінімум 4 групи рішень: 1. Хто клієнт. Ваша відповідь може і не змінитись, але пріоритети навіть старих клієнтів — змінювалися, змінюються та продовжать змінюватись. 2. Модель отримання прибутку. Це про те, як і за що нам платять гроші. Продуктовий портфель, включаючи фінансові умови; міра екосистемності у підходах до маркетингу. 3. Масштаб — як у ширину (географічний), так і в глибину. 4. Спосіб стратегічного контролю. Забезпечення збереження власності, а також безперервності та прибутковості бізнесу.

Все перераховане вище звертає нас до культури стартапів, що логічно. Якщо комусь не подобається порівняння зі стартапами — то до культури експерименту. Адже що таке стартап? Це насамперед експеримент і щось тимчасове. Стартап створює новий продукт або підхід на старому ринку, або переносить бізнес-модель, що працює, з одного ринку на інший. Більшість наших адаптують старий продукт до нових потреб старого ринку або заберуть «нічийних» і «понаїхавших» клієнтів. Але цього мало, якщо є амбіція про зростання та розвиток. Нині варто дозволити себе інакше мислити.

ІГРОВЕ МИСЛЕННЯ До лютого 2022 року ми з Yuliia Hnat працювали з темою гри, читали та обговорювали цю тему зі слухачами «Школи нового мислення». Війна несе два ключові феномени — напругу та невизначеність. Вони є одними з головних ознак гри. Невипадково феномен Гри почав осмислюватися з філософської точки зору перед Другою світовою і не дивно, якщо ігрове мислення знову вийде у тренди, оскільки дозволяє зберегти психологічне здоров'я та підприємницький тонус у ситуації невизначеності та напруги. Як мінімум, тому що гра — це нормальний та природний спосіб соціалізувати агресію. А також — природна форма навчання та спосіб виробництва культури. Хейзінга зазначає, що культура народжується з гри: «культура, у її початкових фазах, грає».

Принципи ігрового мислення: — Гра вже є всередині нас, вона має біологічне коріння. Ми можемо дозволити їй розвернутися, якщо не затискатимемо ігрові інстинкти. — Гравець ризикує. Якщо ви шукаєте безпечні рішення — це вже не зовсім бізнес, не говорячи вже про гру. Гравець готовий програти. — Гра не рутинна, у ній мало автоматизмів, і тому вона включає та використовує всю особистість. — Надмірність. Гра ірраціональна — вона вимагає «надто багато» грошей, часу, уваги, енергії без гарантій окупності. Гроші не ціль, вони результат. — У Грі є енергія. Якщо ми дивимося на свій бізнес і не бачимо в ньому енергії для експерименту, варто запитати себе: «чи не здохнув кінь». — У грі є напруга і гармонія. Виграє той, хто мислить та грає складно, продумує багатоходівки. — Гравець знає своє ігрове поле зі своїм часом та простором. У бізнесі ігрове поле — це ринок чи його ніша. — Завжди є правила, і запорука перемоги — знати та використовувати правила, стати Гравцем, тобто Суб'єктом, а не Спостерігачем.

Нове правило Усі мої співрозмовники говорили про те, наскільки важлива виявилася репутація, для збереження та підтримки якої у воєнний час необхідно мати позицію щодо повномасштабного вторгнення, ставлення до служби у ЗСУ, волонтерства.

Гра це процес, під час якого ми вчимося, намацуємо нові практики, знайомимося із собою та новими гравцями, переходимо на нові рівні складності. Тобто вдосконалюємо та трансформуємо себе, свої підходи та зв'язки. Добре зіграну гру хочеться і можна повторювати, і поступово зробити новим бізнесом чи соціальним, культурним процесом.

* «Homo Ludens» або «Людина, що грається» — класична книга нідерландського історика культури Йогана Гейзинги, написана 1938 року. Повна назва — «Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури».